Про лікувальне голодування. Аргументовано і з залученням власного досвіду

Довгий час ставлення авторитетних практикуючих лікарів до лікувального голодування було різко негативним. Показовими є відповіді доктора Родіонова, який багато років консультує відвідувачів Російського Медичного сервера, на питання про доцільність голодування. Нижче представлений скріншот фрагменту сторінки сайту:

Goloduvannya_1

Ще один скріншот:

Goloduvannya_2

Звертаємо увагу - 2004 рік. Через 12 років, в 2016 році Нобелівська премія з медицини була присуджена японському вченому Йошинорі Осумі. У роботах Осумі досліджено механізм аутофагії. Це явище відкрито в 60-их роках ХХ століття, почитати про нього найпростіше в Вікіпедії, а коротке визначення аутофагії може бути таким: це здатність клітин живого організму утилізувати продукти розпаду тканин організму, загиблі клітини або бактерії і віруси, знешкоджені імунною системою організму. Непотрібні білки, старі або пошкоджені клітинні структури потрапляють у внутрішньоклітинні лізосоми, де знищуються ферментами. Таким чином клітини частково "поїдають" себе, щоб отримати матеріал для регенерації і джерело енергії. Активізуються процеси аутофагії після короткочасного періоду голодування, обмеження прийому вуглеводів і після інтенсивних фізичних вправ.

Про відкриття Йошинорі Осумі розповідає англомовна публікація.

Те, що аутофагія стимулюється голодуванням, доведено на мишах. Отже, однозначно варто відмовитися від категоричного заперечення користі голодування і чекати результатів проведених у цей час досліджень. Про позитивний вплив короткочасного голодування на організм людини говорить і в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун (бажаючі можуть почитати про це українською мовою тут).

Нам же доречно повернутися до предмету розмови і звернути увагу на слово «короткочасного». Голодування короткочасне триває 8, 16, 24 або 36 годин, при цьому найчастіше людина відмовляється і від прийому їжі, і від води. Голодування протягом декількох днів або тижнів - це голодування тривале.

В даний час проводяться дослідження про вплив тривалого голодування на перебіг різноманітних хронічних захворювань і використанні циклів голодування в терапевтичній практиці. Публікації про результати таких робіт можна зустріти на одному з найавторитетніших світових медичних ресурсів PubMed.gov.  Приклад такої публікації тут.

Наразі  про рекомендації застосування тривалого лікувального голодування з позицій доказової медицини, на думку автора цих рядків, говорити рано. Тому коротко про власний досвід лікувального голодування.

Два випадки лікувального голодування

Розповідаю про себе. Перший випадок

На початку січня 2019 роки перед початком Різдвяних свят чотири дні була температура 37.8 - 38.4, суб'єктивно відчувалися хрипи в легенях, нежить, слабкий кашель, загальна слабкість. Оскільки починалися святкові дні, реальних варіантів було два: виклик додому машини швидкої допомоги або самолікування. Для екстреної медичної допомоги здавалося підстав недостатньо. Самолікування уявлялося проблематичним, адже не була встановлена природа / збудник такого стану - бактеріальна, вірусна, грибкова. У підсумку вирішив випробувати на собі вплив сухого голодування.

На п'ять днів відмовився від прийому їжі і води (єдиний контакт з водою - під час ранкового вмивання, без цього відчував дискомфорт). Шостий день почав пити воду, сьомий день - почав їсти цитрусові, фініки, банани, ківі. На восьмий - термічно оброблену їжу - легкий суп і т. д.
Підсумок - до кінця четвертого дня спала до нормальної температура, зникли хрипи в легенях, кашель і нежить. Суб'єктивно відчувалася фізична слабкість, але сильного бажання їсти не було. До кінця п'ятого дня дедалі сильнішою ставала спрага, тому вирішив голодування припинити. Голова на п'ятий день була світла, та й з хворобливим станом організм впорався сам, без медичних препаратів. Закінчив з бажанням через кілька місяців такий цикл голодування повторити - дуже сподобалося відчуття бадьорості, енергії, бажання працювати, що з'явилося з початком прийому їжі.

Другий випадок

Повторити вирішив в квітні, перед паскою. Самопочуття було нормальним, хотілося повернути той стан бадьорості і енергії, який непомітно через кілька тижнів зник, і зрозуміти, як позначиться голодування на здоровому організмі. Перші три дні - самопочуття дуже добре. Наступні два - наростаюча фізична слабкість, важко було займатися домашніми справами, що вимагали фізичних зусиль. Увечері шостого дня вже пив воду, щоб мати можливість на наступний день нормально рухатися. Знову з голодування виходив обережно.

Для себе зробив кілька висновків:

  • один день в тиждень повинен бути розвантажувальним - або повністю без прийому їжі і води, або лише легка вечеря ввечері (близько 24 годин короткочасного голодування);
  • два-три дні без їжі і води організм переносить легко, раз на пів року можна повторювати, щоб імунна система могла спокійно провести «легкі ремонтні роботи»;
  • в разі нездужання - застуда, респіраторні захворювання - можна пробувати обійтися без медикаментів і спробувати вийти з нього за допомогою 5-7 денного сухого голодування.

Спостереження і висновки суб'єктивні, суто індивідуальні, будь-які рекомендації давати не беруся.

Про що можна впевнено говорити. Сухе голодування протягом декількох днів і подальший вихід з нього дозволяють гостро відчути справжній смак і якість їжі. Надзвичайно смачні звичайні продукти зі свого саду і городу - фрукти, овочі, горіхи, насіння - без солі, без заправок і приправ, без кулінарних шедеврів і хитрощів. Тому з допомогою нетривалого сухого голодування можна легко перейти від солоної звичайної їжі до здорового харчування з мінімальним вживанням солі.